Економія – справа вельми витратне

В період кризи, коли Росія почала отримувати менше доходів від продажу енергоресурсів, все частіше піднімається питання про впровадження технологій енергозбереження. Вони повсюдно застосовуються в країнах Західної Европи, причому як в промисловості, так і в ЖКХ. Але перенести чужий досвід в наші умови - не таке просте завдання, вважає замдіректора Союзпетростроя, д. т.з. Олександр Журавльов.- Сьогодні поставлено завдання широкого впровадження енергозбережних технологій - зокрема в ЖКХ. Чи можливе здійснення цієї ідеї в нашій країні?- Зрозуміло, скорочення втрат енергії надзвичайне важливо для промисловості в період кризи. У нашій країні, в порівнянні з Европой, енергія витрачається недбайливо, в наших протяжних і значно зношених системах енергопостачання виникають величезні втрати тепла. Але в ЖКХ упровадити енергоефективні технології складніше, ніж в індустрії. Сьогодні в Росії такі тарифи на теплопостачання і енергетику, що сучасні системи енергозбереження украй важко окупати. Одін з крупних петербурзьких банків мав намір упровадити сучасну систему теплопостачання з терморегулюванням в своєму офісі, проте економісти підрахували, що вона окупиться не раніше чим через 30 років. Навіть фінансова установа не вкладатиме у впровадження нових технологій на таких умовах, а вважатиме за краще як і раніше опалювати навколишнє середовище.- Проте, і у нас цілий ряд компаній рекламує сучасні системи енергозбереження як для офісів, так і для житлових будинків.- Дійсно, існують експериментальні будинки з системою охолоджування від грунтових вод, з вторинним використанням теплової енергії води. Вже близько 10 років тому в Москві, в мікрорайоні Никуліно-2, за участю Міноборони і петербурзького Військового інженерно-технічного університету був побудований такий будинок. Проте ці будинки не відносяться до категорії доступної нерухомості. Впровадження енергоефективних технологій спочатку підвищують вартість проекту на 10%. Для їх застосування в системі каналізації потрібно подвоїти кількість стояків. Крім того, необхідні теплові насоси, які сьогодні обходяться дорого. Ще один чинник дорожнечі - теплообмінні пристрої, зокрема - пластинчасті теплообмінники, які доводиться купувати за кордоном.- Чи можуть вітчизняні підприємства освоїти виробництво цього устаткування?- Перший досвід показав, що деякі прилади необхідно адаптувати до вітчизняних умов. Так, в одному з санаторіїв Сестрорецка поставили данські терморегулятори на системах теплопостачання - і через рік вони прийшли в непридатність. Вода-то по системах опалювання у нас проходить не така, як в Данії. У трубах іржа, окалина, домішки у воді. У Підмосков'ї побудували завод по виробництву терморегуляторів із зовсім іншими характеристиками. Знову було потрібно додаткові вкладення засобів.- А в Петербурзі є плани будівництва таких заводів?- Будь-яка державна програма модернізації вимагає серйозних вкладень. У Москві прийнята регіональна програма енергозбереження, відповідно до якої планується, зокрема за рахунок альтернативних енергоджерел, за 5 років понизити енерговитрати на 10-15%. На це націлена комплексна цільова програма "Енергозбереження в Москві на 2009-2013 рр. І на перспективу до 2020 р. ". Але столицю не можна рівняти з рештою всієї Росії. По-перше, це найзабезпеченіший регіон, по-друге, в столичну програму залучено також приватне фінансування.- Чи можна привернути бізнес до таких програм, коли у будівельників безліч інших проблем, тим більше що на ринку найбільш затребувано дешеве житло?- Поза сумнівом, у нас це зробити складніше, ніж в Москві. Треба мати на увазі, що поставити нове устаткування недостатньо: потрібний ще і персонал, що уміє їм користуватися. Між іншим, і в столиці від жителів будинку в мікрорайоні Никуліно-2, про який я говорив, поступали скарги саме на персонал: сантехнікам організації, яка прийняла будинок на обслуговування, було простіше відключити пластинчастий теплообмінник і пустити воду безпосередньо, чим грамотно експлуатувати сучасне устаткування.

Джерело: Нерухомості агентство жітата

Ще на сайті